фільтр
-а, ч.
Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок.
|| Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін.
Біологічний фільтр — споруда для очищення стічних вод, яка працює за принципом пропускання їх крізь завантаження з біологічною плівкою.
Електричний фільтр — фільтр, що входить до складу електричного кола і признач. для виділення електричних сигналів певної частоти.
Загороджувальний фільтр — електричний фільтр, що придушує коливання у деякій смузі частот.
Згладжувальний фільтр — фільтр нижніх частот, призначений для зменшення пульсацій напруги на виході випрямляча.
Повітряний фільтр — фільтр для очищення повітря від завислих частинок.
Протизавадний фільтр — фільтр нижніх частот, признач. для послаблення кондуктивних радіозавад.
Смуговий фільтр — фільтр, що пропускає гармонічні коливання заданої смуги частот.
Фазовий фільтр — електричний фільтр, у якому забезпечується затримка сигналу в часі без спотворення його форми та загасання амплітуди.
Фільтр передавання — пристрій для необхідного обмеження спектра модульованих сигналів, що передаються.
Фільтр приймання — пристрій, що відокремлює зі спільного каналу змінного струму необхідний йому спектр корисного сигналу.
Цифровий фільтр — пристрій цифрової обробки вхідного сигналу з метою отримання вихідного сигналу з потрібними параметрами.
Частотний фільтр — електричний фільтр для розподілення електричних сигналів різної частоти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови