фільтр
ФІЛЬТР, а, ч.
Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок.
Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Фільтр для болотної води теж (Ю. Смолич);
Масло в процесі роботи двигуна безперервно забруднюється механічними домішками. Для очищення від них масла на двигунах комбайнів установлено фільтри (з наук. літ.);
Матеріалом для фільтра беруть найчастіше спеціальний фільтрувальний папір (з наук.-попул. літ.);
Сигарета з фільтром;
* У порівн. Встановлено, що густе листя, хвоя і навіть гілки дерев затримують дуже багато пилу, очищаючи повітря, немов фільтр (з наук. літ.);
* Образно. * У порівн. Атмосфера Землі є своєрідним фільтром, який затримує значну частину сонячного спектра й космічного випромінювання (з наук.-попул. літ.);
// Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін.
Поширенню перешкод електричною сіткою можна запобігти шляхом вмикання спеціальних фільтрів, що складаються з конденсаторів і дроселів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)