фільтр

ФІЛЬТР, а, ч.

Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок.

Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Фільтр для болотної води теж (Ю. Смолич);

Масло в процесі роботи двигуна безперервно забруднюється механічними домішками. Для очищення від них масла на двигунах комбайнів установлено фільтри (з наук. літ.);

Матеріалом для фільтра беруть найчастіше спеціальний фільтрувальний папір (з наук.-попул. літ.);

Сигарета з фільтром;

* У порівн. Встановлено, що густе листя, хвоя і навіть гілки дерев затримують дуже багато пилу, очищаючи повітря, немов фільтр (з наук. літ.);

* Образно. * У порівн. Атмосфера Землі є своєрідним фільтром, який затримує значну частину сонячного спектра й космічного випромінювання (з наук.-попул. літ.);

// Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін.

Поширенню перешкод електричною сіткою можна запобігти шляхом вмикання спеціальних фільтрів, що складаються з конденсаторів і дроселів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фільтр — фільтр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фільтр — Цідило. Словник синонімів Караванського
  3. фільтр — Цідило Словник чужослів Павло Штепа
  4. фільтр — -а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. || Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фільтр — (франц. filtre, від лат. filtrum – повсть) пристрій або речовина для розділення чого-небудь, напр. рідини (газу) і завислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. фільтр — Пристрій для відділення рідини чи газу від твердих частинок методом пропускання суміші через фільтруючі перегородки (шар піску, тканину, фільтрувальний папір, керамічні маси); ф. можуть бути нерухомими або рухомими. Універсальний словник-енциклопедія
  7. фільтр — ОЧИ́СНИК (пристрій для очищення чого-небудь), ОЧИ́ЩУВАЧ, ФІЛЬТР (рідини, газу). На.. агрегатах встановили додаткові очисники, завдяки яким бавовна стала чистішою (з газети); Згадали про оригінальну систему очищувачів... Словник синонімів української мови
  8. фільтр — Фільтр, -тра; фі́льтри, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. фільтр — ФІЛЬТР, а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Словник української мови в 11 томах