фільтр

ОЧИ́СНИК (пристрій для очищення чого-небудь), ОЧИ́ЩУВАЧ, ФІЛЬТР (рідини, газу). На.. агрегатах встановили додаткові очисники, завдяки яким бавовна стала чистішою (з газети); Згадали про оригінальну систему очищувачів, що її запропонували заводський механік Олекса Артеменко та студент з металургійного Микола Баглай (О. Гончар); У димових трубах електростанцій встановлено фільтри, які затримують попіл (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

фільтр — фільтр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
фільтр — Цідило. Словник синонімів Караванського
фільтр — Цідило Словник чужослів Павло Штепа
фільтр — ФІЛЬТР, а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Фільтр для болотної води теж (Ю. Словник української мови у 20 томах
фільтр — -а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. || Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
фільтр — (франц. filtre, від лат. filtrum – повсть) пристрій або речовина для розділення чого-небудь, напр. рідини (газу) і завислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
фільтр — Пристрій для відділення рідини чи газу від твердих частинок методом пропускання суміші через фільтруючі перегородки (шар піску, тканину, фільтрувальний папір, керамічні маси); ф. можуть бути нерухомими або рухомими. Універсальний словник-енциклопедія
фільтр — Фільтр, -тра; фі́льтри, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
фільтр — ФІЛЬТР, а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Словник української мови в 11 томах