фільтр

Фільтр, -тра; фі́льтри, -трів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фільтр — фільтр іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фільтр — Цідило. Словник синонімів Караванського
  3. фільтр — Цідило Словник чужослів Павло Штепа
  4. фільтр — ФІЛЬТР, а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Фільтр для болотної води теж (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. фільтр — -а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. || Пристрій, що пропускає або затримує електричні струми, електромагнітні або звукові хвилі певної частоти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фільтр — (франц. filtre, від лат. filtrum – повсть) пристрій або речовина для розділення чого-небудь, напр. рідини (газу) і завислих у ній твердих домішок, розділення електромагнітних або звукових хвиль тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фільтр — Пристрій для відділення рідини чи газу від твердих частинок методом пропускання суміші через фільтруючі перегородки (шар піску, тканину, фільтрувальний папір, керамічні маси); ф. можуть бути нерухомими або рухомими. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фільтр — ОЧИ́СНИК (пристрій для очищення чого-небудь), ОЧИ́ЩУВАЧ, ФІЛЬТР (рідини, газу). На.. агрегатах встановили додаткові очисники, завдяки яким бавовна стала чистішою (з газети); Згадали про оригінальну систему очищувачів... Словник синонімів української мови
  9. фільтр — ФІЛЬТР, а, ч. Пристрій, прилад або речовина для очищення рідини, газу тощо від непотрібних домішок. Треба неодмінно в першому ж населеному пункті закупити свічки й сірники. Посуд є. Словник української мови в 11 томах