хаджі

ХАДЖІ́, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки.

Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (Коцюб., І, 1955, 288).

Значення в інших словниках

1. хаджі — Хаджа́, хаджі́: — почесний титул мусульманина, який здійснив паломництво до Мекки [43]  Словник з творів Івана Франка
2. хаджі — хаджі́ іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. хаджі — ХАДЖІ́, невідм., ч. Почесний титул мусульманина, який здійснив хадж до Мекки. Старий хаджі, може, сотий раз, оповідає свою подорож до Мекки (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
4. хаджі — незм. Почесний титул мусульманина, що здійснив паломництво до Мекки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хаджі — хаджі́ (араб. – прочанин) почесний титул мусульманина, який здійснив хадж.  Словник іншомовних слів Мельничука