халабудистий

ХАЛАБУ́ДИСТИЙ, а, е, розм. Який не прилягає до чого-небудь, здіймається халабудою.

Біля хліва, оточений бандитами, порається з самогонним кубом Про-кіп-зять, якийсь розгублений, розкошланий, схожий у своїй халабудистій сорочці на сердиту квочку, що її щойно зігнали з гнізда (Гончар, II, 1959, 255).

Значення в інших словниках

1. халабудистий — халабу́дистий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. халабудистий — ХАЛАБУ́ДИСТИЙ, а, е, розм. Який не прилягає до чого-небудь, здіймається халабудою. Біля хліва, оточений бандитами, порається з самогонним кубом Прокіп-зять, якийсь розгублений, розкошланий, схожий у своїй халабудистій сорочці на сердиту квочку, що її щойно зігнали з гнізда (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. халабудистий — -а, -е, розм. Який не прилягає до чого-небудь, здіймається халабудою.  Великий тлумачний словник сучасної мови