халіф

ХАЛІ́Ф, а, ч. Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу, а також особа, що мала цей титул; каліф.

♦ Халі́ф на годи́ну, ірон. — про людину, яка захопила владу або наділена нею зовсім ненадовго.

Значення в інших словниках

1. халіф — халі́ф іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. халіф — ХАЛІФ, -а, КАЛІФ, -а. У деяких мусульманських країнах – титул феодального правителя, що об’єднує світську владу з духовною. У словосп. халіф (каліф) на годину.  Літературне слововживання
3. халіф — див. ВЛАДАР.  Словник синонімів Караванського
4. халіф — див. каліф  Словник чужослів Павло Штепа
5. халіф — ХАЛІ́Ф, а, ч. Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу, а також особа, що мала цей титул; каліф. Халіф схилив свою голову перед Вами [Сулейман], передавши вам своє священне звання (П.  Словник української мови у 20 томах
6. халіф — -а, ч. 1》 Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу. 2》 Особа, що мала цей титул; каліф. Халіф на годину ірон. — про людину, яка захопила владу або наділена нею зовсім ненадовго.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. халіф — халі́ф, калі́ф (від араб. халіфа – спадкоємець, наступник) в ряді мусульманських країн за феодалізму титул монарха, що поєднував світську владу з духовною, був главою мусульман своєї країни.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. халіф — Титул наступників Мугаммада; найвищий релігійний і світський лідер мусульманської держави — халіфату; мусульмани-шиїти (на противагу суннітам) визнавали лише світську владу х., вважаючи своїм духовним лідером імама.  Універсальний словник-енциклопедія
9. халіф — халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон. Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. І знов на муку, на поталу взяли їх (молодогвардійців) люті вороги. На час каліфи в нашій хаті .. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра).  Фразеологічний словник української мови