халіф
халі́ф
-а, ч.
1》 Титул феодального верховного правителя в ряді мусульманських країн, який поєднував духовну і світську владу.
2》 Особа, що мала цей титул; каліф.
Халіф на годину ірон. — про людину, яка захопила владу або наділена нею зовсім ненадовго.
Великий тлумачний словник сучасної української мови