хамів
ХА́МІВ, мова, мове, заст., розм., лайл. Прикм. до хам; належний хамові.
— У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики.. — Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! — сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Мирний, II, 1954, 263).
Словник української мови (СУМ-11)