Великий тлумачний словник сучасної мови

хамів

ха́мів

-мова, -мове, заст., розм., лайл.

Прикм. до хам.

|| Належний хамові.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. хамів — ха́мів прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. хамів — ХА́МІВ, мова, мове, заст., розм., лайл. Прикм. до хам; належний хамові. – У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики .. – Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! – сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. хамів — ХА́МІВ, мова, мове, заст., розм., лайл. Прикм. до хам; належний хамові. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики.. — Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! — сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Мирний, II, 1954, 263).  Словник української мови в 11 томах
  4. хамів — Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину. Шевч. 132.  Словник української мови Грінченка