хамів
ха́мів
-мова, -мове, заст., розм., лайл.
Прикм. до хам.
|| Належний хамові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хамів — ха́мів прикметник Орфографічний словник української мови
- хамів — ХА́МІВ, мова, мове, заст., розм., лайл. Прикм. до хам; належний хамові. – У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики .. – Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! – сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- хамів — ХА́МІВ, мова, мове, заст., розм., лайл. Прикм. до хам; належний хамові. — У гласні вибиратимуть і дворяни й мужики.. — Ні! Не діжде, не діжде, хамове кодло! — сердилась старенька пані, ударяючи кулаком об кулак (Мирний, II, 1954, 263). Словник української мови в 11 томах
- хамів — Хамів, -мова, -ве Принадлежащій хаму. хамів сину! Ругательство. Яремо! герш-ту, хамів сину. Шевч. 132. Словник української мови Грінченка