хам

-а, ч.

1》 заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів).

|| Грубе звертання до кріпака, слуги, наймита.

2》 розм., лайл. Зухвала, груба, нахабна людина.

3》 За Біблією – непутящий син благочестивого Ноя, що поглумився над своїм батьком і був ним проклятий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

хам — хам іменник чоловічого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
хам — (у мові панів) раб, слуга, кріпак наймит, мужик, хлоп, гевал, плебей; ЖМ. нахаба, грубіян, п! ХУЛІГАН; хамло, хамула, хамлюга. Словник синонімів Караванського
хам — I хамло, хамлюга, хамула, хамуватий, хамулуватий II див. грубий; нахабний Словник синонімів Вусика
хам — Гевал, (вона) гевалка, хамло, хамуло, хамлюга, див. босяк Словник чужослів Павло Штепа
хам — ХАМ, а, ч. 1. (з великої літ.) За біблійним уявленням – син Ноя, родоночальник стародавніх ханаанських племен. 2. заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). Словник української мови у 20 томах
хам — (-а) ч.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 641; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484. Словник жарґонної лексики української мови
хам — ГРУБІЯ́Н (той, хто грубо себе поводить), НЕЧЕ́МА, ХАМ зневажл., лайл., БУРБО́Н заст., зневажл., ХАМЛО́ вульг., лайл., ХАМУ́ЛА вульг., лайл., МУДЬ зневажл., лайл. За старшого над людьми тут ротмістр Гессен, крикун і грубіян (О. Словник синонімів української мови
хам — ХАМ, а, ч. 1. заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). [Старий пан:] Та як же ти, черв’як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (Вас. Словник української мови в 11 томах
хам — Хам, -ма м. 1) Хамъ, сынъ Ноя. 2) Хамъ, мужикъ, халуй. Не дай, Боже, з хама пана. Ном. № 1264. А в млинарки дві дочки: одна вийшла за пана, друга вишила за хама. Чуб. V. 1068. Словник української мови Грінченка