1. Словник української мови у 20 томах

хам

ХАМ, а, ч.

1. (з великої літ.) За біблійним уявленням – син Ноя, родоночальник стародавніх ханаанських племен.

2. заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів).

[Старий пан:] Та як же ти, черв'як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (С. Васильченко);

// Грубе звертання до безправної, залежної людини – кріпака, слуги, наймита.

– Подай патинки господині Та принеси мені води, Вимети хату, внеси дрова, Посип індикам, гусям дай, Піди до льоху, до корови, Та швидше, хаме!.. Постривай! Упоравшись, біжи в Вільшану (Т. Шевченко);

– Не кричіть, ми не череда! – Що ти сказав, хаме? З пастухом мене порівнюєш? Геть з двору! (О. Донченко).

3. розм., лайл. Зухвала, груба, нахабна людина.

– Погано, Голику! – Не розумію. – Хам ти, брате, ось що. – Трохи є (О. Довженко);

Хвилину завагався [Ілакович], як йому поступити: покласти край недопустимій розперезаності маклера, просто повернувшись спиною до хама, чи вдати, ніби нічого незвичайного в його поведінці й не помітив (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хам — хам іменник чоловічого роду, істота лайл. Орфографічний словник української мови
  2. хам — (у мові панів) раб, слуга, кріпак наймит, мужик, хлоп, гевал, плебей; ЖМ. нахаба, грубіян, п! ХУЛІГАН; хамло, хамула, хамлюга. Словник синонімів Караванського
  3. хам — I хамло, хамлюга, хамула, хамуватий, хамулуватий II див. грубий; нахабний Словник синонімів Вусика
  4. хам — Гевал, (вона) гевалка, хамло, хамуло, хамлюга, див. босяк Словник чужослів Павло Штепа
  5. хам — (-а) ч.; крим. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 641; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484. Словник жарґонної лексики української мови
  6. хам — -а, ч. 1》 заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). || Грубе звертання до кріпака, слуги, наймита. 2》 розм., лайл. Зухвала, груба, нахабна людина. 3》 За Біблією – непутящий син благочестивого Ноя, що поглумився над своїм батьком і був ним проклятий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хам — ГРУБІЯ́Н (той, хто грубо себе поводить), НЕЧЕ́МА, ХАМ зневажл., лайл., БУРБО́Н заст., зневажл., ХАМЛО́ вульг., лайл., ХАМУ́ЛА вульг., лайл., МУДЬ зневажл., лайл. За старшого над людьми тут ротмістр Гессен, крикун і грубіян (О. Словник синонімів української мови
  8. хам — ХАМ, а, ч. 1. заст. Зневажлива назва людини з нижчих соціальних верств, станів (у мові панівних класів). [Старий пан:] Та як же ти, черв’як, козявка нікчемна, мужик неотесаний, хам, як ти наважився іти проти дворянства? (Вас. Словник української мови в 11 томах
  9. хам — Хам, -ма м. 1) Хамъ, сынъ Ноя. 2) Хамъ, мужикъ, халуй. Не дай, Боже, з хама пана. Ном. № 1264. А в млинарки дві дочки: одна вийшла за пана, друга вишила за хама. Чуб. V. 1068. Словник української мови Грінченка