хвастун
ХВАСТУ́Н, а́, ч., розм. Хвастовита людина; хвалько.
Ремул, Рутульської породи, ..Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (Котл., І, 1952, 237);
Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (Ів., Таємниця, 1959, 29).
Словник української мови (СУМ-11)