хвастуха

ХВАСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хвасту́н.

Хоч би хто набрався духу, щоб покласти край цьому, щоб провчити цю хвастуху (Забіла, Веселим малюкам, 1959, 192).

Значення в інших словниках

1. хвастуха — хвасту́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. хвастуха — ХВАСТУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до хвасту́н. Хоч би хто набрався духу, щоб покласти край цьому, щоб провчити цю хвастуху (Н. Забіла).  Словник української мови у 20 томах
3. хвастуха — -и, розм. Жін. до хвастун.  Великий тлумачний словник сучасної мови