хвилюватися
ХВИЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок.
1. тільки 3 ос. Перебувати в стані коливання, покриватися хвилями (про воду).
Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною (Коцюб., І, 1955, 390);
Ліс стоїть на пагорку. Внизу стиха хвилюється став (Рильський, Бабине літо, 1967, 44);
// Хвилеподібно погойдуватися, хитатися (про рослини).
Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита, і соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта (Сос., Зел. світ, 1949, 11);
Сильний вітер метляв верхівки сосен, вони шуміли й хвилювалися (Собко, Звич. життя, 1957, 14);
// Розходитися, розпливатися і т. ін. хвилями (про туман, дим тощо).
Білий димок, хвилюючись, здіймається догори понад чумацьким табором (Коцюб., І, 1955, 179);
// Тремтіти, ворушитися, здійматися.
Ніздрі довгого тонкого носа хвилювались, тонкі уста нервово тремтіли (Коцюб., І, 1955, 28);
Груди Регіни хвилювались сильно (Фр., VI, 1951, 265);
// Видаватися, виднітися у вигляді хвиль (про нерівну поверхню чого-небудь);
// перен. Збуджено рухатися в різні боки (про натовп).
Крик, галас нісся на ввесь вигін,— люди хвилювалися, як вода на морі (Мирний, І, 1954, 69);
Червоні, білі, блакитні хустки і спідниці,…кудлаті голови — все хвилювалось і вигравало проти сонця різнобарвними кольорами (Вас., І, 1959, 114);
Перед ним хвилювалося море голів (Ільч., Серце жде, 1939, 434);
Грізно хвилювалась Таращанська бригада. Містечкова площа шуміла, наче морський прибій (Довж., І, 1958, 195).
Хвилюва́тися хви́лями — те саме, що Хвилюва́ти хви́лями ( див. хвилюва́ти).
Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі. Але сподом вона ворушилась, жила, двигтіла і хвилювалась хвилями чорного люду, невидимим припливом тіл (Коцюб., II, 1955, 90).
2. Бути збудженим, занепокоєним; турбуватися.
Бекір хвилювався, заїкався і червонів (Коцюб., II, 1955, 140);
Іван Тимофійович хвилювався, в нього тремтіли руки, хотів запалити, розминав цигарки, але вони ламалися (Мушк., День.., 1967, 171);
Тимофій дуже хвилювався. Серце билось глухо, руки важко лягли на важелі (Збан., Т. Шашло, 1949, 28);
// Бути дужо заклопотаним, поспішати, щоб усе зробити.
Мама хвилюється — варить, пече. Тісто підходить, ось-ось утече (Мур., Широка дорога, 1950, 41).
Словник української мови (СУМ-11)