1. Словник української мови в 11 томах

хвилюватися

ХВИЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок.

1. тільки 3 ос. Перебувати в стані коливання, покриватися хвилями (про воду).

Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною (Коцюб., І, 1955, 390);

Ліс стоїть на пагорку. Внизу стиха хвилюється став (Рильський, Бабине літо, 1967, 44);

// Хвилеподібно погойдуватися, хитатися (про рослини).

Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита, і соняшник злотоголовий лице за сонцем поверта (Сос., Зел. світ, 1949, 11);

Сильний вітер метляв верхівки сосен, вони шуміли й хвилювалися (Собко, Звич. життя, 1957, 14);

// Розходитися, розпливатися і т. ін. хвилями (про туман, дим тощо).

Білий димок, хвилюючись, здіймається догори понад чумацьким табором (Коцюб., І, 1955, 179);

// Тремтіти, ворушитися, здійматися.

Ніздрі довгого тонкого носа хвилювались, тонкі уста нервово тремтіли (Коцюб., І, 1955, 28);

Груди Регіни хвилювались сильно (Фр., VI, 1951, 265);

// Видаватися, виднітися у вигляді хвиль (про нерівну поверхню чого-небудь);

// перен. Збуджено рухатися в різні боки (про натовп).

Крик, галас нісся на ввесь вигін,— люди хвилювалися, як вода на морі (Мирний, І, 1954, 69);

Червоні, білі, блакитні хустки і спідниці,…кудлаті голови — все хвилювалось і вигравало проти сонця різнобарвними кольорами (Вас., І, 1959, 114);

Перед ним хвилювалося море голів (Ільч., Серце жде, 1939, 434);

Грізно хвилювалась Таращанська бригада. Містечкова площа шуміла, наче морський прибій (Довж., І, 1958, 195).

Хвилюва́тися хви́лями — те саме, що Хвилюва́ти хви́лями ( див. хвилюва́ти).

Ніч стояла глуха, ще чорніша по світлі. Але сподом вона ворушилась, жила, двигтіла і хвилювалась хвилями чорного люду, невидимим припливом тіл (Коцюб., II, 1955, 90).

2. Бути збудженим, занепокоєним; турбуватися.

Бекір хвилювався, заїкався і червонів (Коцюб., II, 1955, 140);

Іван Тимофійович хвилювався, в нього тремтіли руки, хотів запалити, розминав цигарки, але вони ламалися (Мушк., День.., 1967, 171);

Тимофій дуже хвилювався. Серце билось глухо, руки важко лягли на важелі (Збан., Т. Шашло, 1949, 28);

// Бути дужо заклопотаним, поспішати, щоб усе зробити.

Мама хвилюється — варить, пече. Тісто підходить, ось-ось утече (Мур., Широка дорога, 1950, 41).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилюватися — (бути занепокоєним) тривожитися, бентежитися, непокоїтися. Словник синонімів Полюги
  2. хвилюватися — хвилюва́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. хвилюватися — (від глибокого зворушення, душевного переживання) захоплює (перехоплює) дух (подих) у кого, кому, безос; запирає (затискує) дух (подих, дихання) [у грудях] кому, у кого. Словник фразеологічних синонімів
  4. хвилюватися — (- море) ХВИЛЮВАТИ, (- груди) здійматися, (- ніздрі) тремтіти, ворушитися, (втрачати спокій) непокоїтися, бентежитися, нервувати|ся|, турбуватися, збуджуватися, о. кипіти, не тримати нерви в руках, сидіти на ножах Словник синонімів Караванського
  5. хвилюватися — Схвилюватися, баламутитися, бентежитися, бідкатися, бідкувати, бідкуватися (чим), вболівати, ворохобитися, журитися (за ким, чим), занепокоюватися, збентежуватися, збуджуватися, збунтуватися, збурюватися, зворушуватися, клопотатися, непокоїтися... Словник синонімів Вусика
  6. хвилюватися — [хвиел'уватиес'а] -л'уйус'а, -л'уйеіс':а, -л'уйеіц':а, -л'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  7. хвилюватися — 1. бентежитися, збентежуватися, збентежитися, позбентежуватися, набентежуватися, набентежитися, побентежуватися, побентежитися, зворушуватися, зворушитися, позворушуватися, непокоїтися, знепокоюватися, знепокоїтися, познепокоюватися, нервуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  8. хвилюватися — ХВИЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, недок. 1. тільки 3 ос. Перебувати в стані коливання, покриватися хвилями (про воду). Синє море хвилювалось і кипіло на березі піною (М. Коцюбинський); Ліс стоїть на пагорку. Внизу стиха хвилюється став (М. Словник української мови у 20 томах
  9. хвилюватися — -ююся, -юєшся, недок. 1》 тільки 3 ос. Перебувати в стані коливання, покриватися хвилями (про воду). || Хвилеподібно погойдуватися, хитатися (про рослини). || Розходитися, розпливатися і т. ін. хвилями (про туман, дим тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  10. хвилюватися — БРИ́ЖИТИСЯ (про водяну поверхню — покриватися брижами, утворювати дрібні хвилі), РЯБІ́ТИ, МО́РЩИТИСЯ, РЯБОТІ́ТИ підсил. розм. — Док.: побри́житися, збри́житися рідше. Затока злегка брижиться від теплого південного вітру (Л. Словник синонімів української мови
  11. хвилюватися — Хвилюватися, -лююся, -єшся гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Левиц. І. 300. Їду полем чистим, гляну оком бистрим — филюються жовті ниви житом колосистим. К. Досв. 6. Словник української мови Грінченка