хвостина
ХВОСТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хвіст 1.
— Взяв [хлоп] Микиту [Лиса] за хвостину Та й на віз між рибу кинув, Сів і Їде в божий час (Фр., XII, 1953, 12);
— Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (Свидн., Люборацькі, 1955, 10).
Словник української мови (СУМ-11)