Значення в інших словниках
-
хвостина —
ХВОСТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хвіст 1. – Взяв [хлоп] Микиту [Лиса] за хвостину Та й на віз між рибу кинув, Сів і Їде в божий час (І. Франко); – Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (А. Свидницький).
Словник української мови у 20 томах
-
хвостина —
ХВОСТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хвіст 1. — Взяв [хлоп] Микиту [Лиса] за хвостину Та й на віз між рибу кинув, Сів і Їде в божий час (Фр., XII, 1953, 12); — Я останню хвостину збуду, аби й ти на людських дітей походила (Свидн., Люборацькі, 1955, 10).
Словник української мови в 11 томах