хвостик
хво́стик
-а, ч.
1》 Зменш.-пестл. до хвіст 1-10), 12).
2》 перен., розм. Частина чого-небудь; кінчик.
|| Дуже мала (перев. остання) частина періоду, часу.
З хвостиком — з надлишком, з невеликою надбавкою.
Великий тлумачний словник сучасної української мови