хижуватий
ХИЖУВА́ТИЙ, а, е. Трохи хижий.
За підводою в хмарних роздумах їде увесь в ремінному одязі чорнявий, з красивим хижуватим носом вершник (Стельмах, II, 1962, 248);
У змружених очатах [Порфира] зачаїлось щось хижувате (Гончар, Бригантина, 1973, 5).
Словник української мови (СУМ-11)