хижувато

ХИЖУВА́ТО, присл. Трохи хижо.

Щось нове, хижувато веселе сяйнуло раптом в її великих, блискучих, мов крига, очах (Гончар, Таврія, 1952, 321);

Семен звів комір, тепер уже вітерець не лоскотав шию, лише тугими струменями запорскував у ніздрі, і вони сторожко, хижувато ворушилися (Гуц., Скупана.., 1965, 107).

Значення в інших словниках

1. хижувато — хижува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хижувато — ХИЖУВА́ТО, присл. Трохи хижо. Щось нове, хижувато веселе сяйнуло раптом в її великих, блискучих, мов крига, очах (О. Гончар); Семен звів комір, тепер уже вітерець не лоскотав шию, лише тугими струменями запорскував у ніздрі, і вони сторожко, хижувато ворушилися (Є. Гуцало).  Словник української мови у 20 томах
3. хижувато — присл. Трохи хижо.  Великий тлумачний словник сучасної мови