хлопко
ХЛО́ПКО, а, ч., розм. Те саме, що хло́пець 1.
Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, Під ним кониченько, коник вороненький (Чуб., V, 1874, 1071);
Ой, як крикнув та пан Перебийніс А на хлопка малого: — Сідлай, хлопку, сідлай, малий, Сідлай коня вороного (Укр.. думи.., 1955, 106).
Словник української мови (СУМ-11)