хлопнути

ХЛО́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хло́пати.

Двері хлопнули, і показавсь Заторський у своїй сірій шинелі з плисовим коміром (Свидн., Люборацькі, 1955, 112);

Яків простяг руку. Івась хлопнув своєю ручкою по батьковій долоні, перевернув і поцілував (Мирний, І, 1954, 201);

— Живу, кажеш́ — Хаєцький приязно хлопнув його по плечу.— Живи на здоров’я (Гончар, III, 1959, 381).

Значення в інших словниках

1. хлопнути — хло́пнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хлопнути — ХЛО́ПНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до хло́пати. Двері хлопнули, і показавсь Заторський у своїй сірій шинелі з плисовим коміром (А. Свидницький); Яків простяг руку.  Словник української мови у 20 томах
3. хлопнути — -ну, -неш, док. Однокр. до хлопати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлопнути — Хло́пнути, -ну, -неш гл. Выпить залпомъ, выпить. Хлопнула чарку за одним махом до дна. Левиц. Пов. 211. Купила горілки.... сама напилась і кучеру дала, і він хлопнув добре. Чуб. II. 30.  Словник української мови Грінченка