хлопко

ХЛО́ПКО, а, ч., розм.

Те саме, що хло́пець 1.

Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, Під ним кониченько, коник вороненький (П. Чубинський);

Ой, як крикнув та пан Перебийніс А на хлопка малого: – Сідлай, хлопку, сідлай, малий, Сідлай коня вороного (з думи).

Значення в інших словниках

1. хлопко — хло́пко іменник чоловічого роду, істота хлопець розм.  Орфографічний словник української мови
2. хлопко — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлопко — -а, ч., розм. Те саме, що хлопець 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлопко — ХЛО́ПКО, а, ч., розм. Те саме, що хло́пець 1. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, Під ним кониченько, коник вороненький (Чуб., V, 1874, 1071); Ой, як крикнув та пан Перебийніс А на хлопка малого: — Сідлай, хлопку, сідлай, малий, Сідлай коня вороного (Укр.. думи.., 1955, 106).  Словник української мови в 11 томах
5. хлопко — Хло́пко, -ка м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.  Словник української мови Грінченка