хлопчинка

ХЛОПЧИ́НКА, и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчи́на.

Думаю, що з його повинен вийти гарний хлопчинка! (Л. Укр., V, 1950, 24).

Значення в інших словниках

1. хлопчинка — хлопчи́нка іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хлопчинка — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлопчинка — ХЛОПЧИ́НКА, и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчи́на. Думаю, що з його повинен вийти гарний хлопчинка! (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. хлопчинка — -и, ч. Зменш.-пестл. до хлопчина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хлопчинка — Хлопчи́на, -ни м. = хлопець. Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть як твердий дуб. Котл. Ен. VI. 28. ум. хлопчинка, хлопчи́ночка. Мил. 152. Ой де ж ти будеш ночувати, хлопчино, хлопчиночко? Чуб. У. 94.  Словник української мови Грінченка