хлопчисько

ХЛОПЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм.

1. Те саме, що хло́пець 1.

— О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! — крикнула при моїм вході на мене тітка,— що такий приходиш задиханий! (Фр., І, 1955, 245);

Хлопчиська з книжками поспішають до школи (Довж., III, 1960, 451);

*У порівн. На базарі Стефан, мов хлопчисько, стовбичив з ворочком, поки продав бринзу (Чорн., Пісні.., 1958, 40);

Дем’ян біг попереду — вистрибом, наче хлопчисько (Смолич, Мир.., 1958, 170).

2. перен., зневажл. Той, хто поводить себе несолідно, несерйозно чи нерозумно.

Удесяте згадуючи свою поведінку в трамваї, констатував [Джавадов] про себе: «Хлопчисько! Йолоп!.. Забув, де міг, як баран, загинути…» (Донч., II, 1956, 103);

— Якщо ви хочете слухати цього хлопчиська,— презирливо тицьнув пальцем на Гончара Стадницький,— діло ваше (Стельмах, І, 1962, 356).

Значення в інших словниках

1. хлопчисько — хлопчи́сько іменник середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. хлопчисько — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлопчисько — ХЛОПЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм. 1. Те саме, що хло́пець 1. – О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! – крикнула при моїм вході на мене тітка, – що такий приходиш задиханий! (І. Франко); Хлопчиська з книжками поспішають до школи (О.  Словник української мови у 20 томах
4. хлопчисько — -а, ч. і с., розм. 1》 Те саме, що хлопець 1). 2》 перен., зневажл. Той, хто поводить себе несолідно, несерйозно чи нерозумно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хлопчисько — ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
6. хлопчисько — Хлопчи́сько, -ка, -кові, -ку! -чи́ська, -чи́ськ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)