хлопчисько

хлопчи́сько

-а, ч. і с., розм.

1》 Те саме, що хлопець 1).

2》 перен., зневажл. Той, хто поводить себе несолідно, несерйозно чи нерозумно.

Значення в інших словниках

1. хлопчисько — хлопчи́сько іменник середнього роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. хлопчисько — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлопчисько — ХЛОПЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм. 1. Те саме, що хло́пець 1. – О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! – крикнула при моїм вході на мене тітка, – що такий приходиш задиханий! (І. Франко); Хлопчиська з книжками поспішають до школи (О.  Словник української мови у 20 томах
4. хлопчисько — ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
5. хлопчисько — Хлопчи́сько, -ка, -кові, -ку! -чи́ська, -чи́ськ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хлопчисько — ХЛОПЧИ́СЬКО, а, ч. і с., розм. 1. Те саме, що хло́пець 1. — О, ти вже, певно, десь бився з хлопчиськами! — крикнула при моїм вході на мене тітка,— що такий приходиш задиханий! (Фр., І, 1955, 245); Хлопчиська з книжками поспішають до школи (Довж.  Словник української мови в 11 томах