хлюстуватий
ХЛЮСТУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Схильний до франтуватості, легковажності.
До їдальні увійшов хлюстуватий молодий чоловік (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 152).
Словник української мови (СУМ-11)ХЛЮСТУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Схильний до франтуватості, легковажності.
До їдальні увійшов хлюстуватий молодий чоловік (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 152).
Словник української мови (СУМ-11)