Словник української мови в 11 томах

хлюстуватий

ХЛЮСТУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Схильний до франтуватості, легковажності.

До їдальні увійшов хлюстуватий молодий чоловік (Горький, II, перекл. Ковганюка, 1952, 152).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хлюстуватий — хлюстува́тий прикметник зневажл.  Орфографічний словник української мови
  2. хлюстуватий — див. легковажний  Словник синонімів Вусика
  3. хлюстуватий — ХЛЮСТУВА́ТИЙ, а, е, зневажл. Схильний до франтуватості, розв'язності, легковажності. Хлюстуватий молодий чоловік.  Словник української мови у 20 томах
  4. хлюстуватий — -а, -е, зневажл. Схильний до франтуватості, легковажності.  Великий тлумачний словник сучасної мови