хляпавка
ХЛЯ́ПАВКА, и, ж., діал. Дощ, сльота.
Я вмру восени, в саму хляпавку (Март., Тв., 1954, 153);
Ранком пишу не в хаті, а надворі, як тільки нема «хляпавки» (чудовий буковинський термін для дощу) (Л. Укр., V, 1956, 339).
Словник української мови (СУМ-11)