хмарище

ХМА́РИЩЕ, а, с. Збільш. до хма́ра.

Дуби.. Стоять у злоті хмарищ грозових (Мал., Звенигора, 1959, 155);

Ночами ромеїв заїдали хмарища комарів, що вилітали з Струмешницьких боліт (Загреб., Диво, 1968, 274).

Значення в інших словниках

1. хмарище — хма́рище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. хмарище — див. хмара  Словник синонімів Вусика
3. хмарище — ХМА́РИЩЕ, а, с. Збільш. до хма́ра. Дуби .. Стоять у злоті хмарищ грозових (А. Малишко); Ночами ромеїв заїдали хмарища комарів, що вилітали з Струмешницьких боліт (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
4. хмарище — -а, с. Збільш. до хмара.  Великий тлумачний словник сучасної мови