хмаритися

ХМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок.

1. тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо).

Доки сонечко буде хмариться́ (Граб., І, 1959, 343);

Хмаривсь день якусь хвилину — потім знову заяснів (Тич., II, 1957, 313);

Небо хмариться прозоре (Перв., Райдуга.., 1960, 105);

// безос.

Надворі хмариться чи на дощ, чи на вітер (Вас., І, 1959, 223);

— Пам’ятаєш той день́.. Тоді то хмарилось, то ясніло (Стельмах, II, 1962, 118);

— Поїхали, Левку, чи що́ А то вже вечоріє і хмариться дуже (Кучер, Прощай.., 1957, 67).

2. перен., розм. Те саме, що хму́ритися 1.

І зараз згадає [Стьопа] оце колишні свої невдачі — чоло хмарилося (Головко, І, 1957, 185);

Ось обличчя діда хмариться — це біля хвіртки зупиняється Іван Січкар (Стельмах, II, 1962, 260).

Значення в інших словниках

1. хмаритися — (ставати хмарним) хмарніти, хмуритися, нахмурюватися, насуплюватися.  Словник синонімів Полюги
2. хмаритися — хма́ритися 1 дієслово недоконаного виду про небо, погоду хма́ритися 2 дієслово недоконаного виду хмуритися  Орфографічний словник української мови
3. хмаритися — див. журитися; хмуритися  Словник синонімів Вусика
4. хмаритися — [хмариетиес'а] -риец':а  Орфоепічний словник української мови
5. хмаритися — ХМА́РИТИСЯ, рюся, ришся, недок. 1. тільки 3 ос. Ставати хмарним покриватися хмарами (про небо, погоду, день тощо). Доки сонечко буде хмариться́ (П. Грабовський); Куриться, хмариться – дощ буде (Б.  Словник української мови у 20 томах
6. хмаритися — -рюся, -ришся, недок. 1》 тільки 3 ос. Ставати хмарним (про небо, погоду, день тощо). || безос. 2》 перен., розм. Те саме, що хмуритися 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. хмаритися — ХМУ́РИТИСЯ (про небо, день тощо — ставати хмарним, сірим; безос. — про стан природи перед дощем, негодою), ХМА́РИТИСЯ, ХМАРНІ́ТИ, НАХМУ́РЮВАТИСЯ, НАСУ́ПЛЮВАТИСЯ, МОЛОДИ́ТИСЯ діал. — Док.: нахму́ритися, захма́ритися, насу́питися.  Словник синонімів української мови
8. хмаритися — Хма́ритися, -риться; хма́рся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)