хмарно

ХМА́РНО. Присл. до хма́рний.

— А ти не кряч зараз галкою! — сказав Гриб хмарно (Козл., Мандрівники, 1946, 24);

От що зробили з мене годи Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Шевч., II, 1963, 175);

// у знач. присудк. сл.

Сьогодні до полудня хмарно, але сухо (Л. Укр., V, 1956, 392);

А небо щось віщує: хмарно, навіть капало вже (Коцюб., III, 1956, 150).

Значення в інших словниках

1. хмарно — хма́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хмарно — I насумрило, насурмонило, нахмарило, нахмарилося, похмурно, похмуро, хмарить, хмариться, хмурно, хмуро Фразеологічні синоніми: нагнало хмари; насунули хмари; облягло хмарами II див. хмуро  Словник синонімів Вусика
3. хмарно — ХМА́РНО. Присл. до хма́рний. – А ти не кряч зараз галкою! – сказав Гриб хмарно (П. Козланюк); От що зробили з мене годи [роки] Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Т. Шевченко); // у знач. пред.  Словник української мови у 20 томах
4. хмарно — Присл. до хмарний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови