Словник української мови у 20 томах

хмарно

ХМА́РНО.

Присл. до хма́рний.

– А ти не кряч зараз галкою! – сказав Гриб хмарно (П. Козланюк);

От що зробили з мене годи [роки] Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Т. Шевченко);

// у знач. пред.

Сьогодні до полудня хмарно, але сухо (Леся Українка);

А небо щось віщує: хмарно, навіть капало вже (М. Коцюбинський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. хмарно — хма́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. хмарно — I насумрило, насурмонило, нахмарило, нахмарилося, похмурно, похмуро, хмарить, хмариться, хмурно, хмуро Фразеологічні синоніми: нагнало хмари; насунули хмари; облягло хмарами II див. хмуро  Словник синонімів Вусика
  3. хмарно — Присл. до хмарний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хмарно — ХМА́РНО. Присл. до хма́рний. — А ти не кряч зараз галкою! — сказав Гриб хмарно (Козл., Мандрівники, 1946, 24); От що зробили з мене годи Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Шевч., II, 1963, 175); // у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах