хмарно
ХМА́РНО.
Присл. до хма́рний.
– А ти не кряч зараз галкою! – сказав Гриб хмарно (П. Козланюк);
От що зробили з мене годи [роки] Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Т. Шевченко);
// у знач. пред.
Сьогодні до полудня хмарно, але сухо (Леся Українка);
А небо щось віщує: хмарно, навіть капало вже (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)