хмарність

ХМА́РНІСТЬ, ності, ж.

1. Скупчення хмар.

Вивчення форми хмарності і її просторового розподілу дає змогу судити про вітер і тип повітряної маси (з газ.);

Простір вкрито купчастою хмарністю (з газ.);

// Ступінь покриття неба хмарами.

Збудуться, може, нарешті газетні прогнози! “Хмарність мінлива без опадів”, – кажуть було... (М. Рильський);

Хмарність – десять балів (з газ.);

Хмарність має великий вплив на формування погоди й клімату (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Властивість за знач. хма́рний 3.

Злетіла з брів вічна хмарність, і зморшки ніби розійшлися, від чого, здавалося, помолоділи обличчя людей (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. хмарність — хма́рність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хмарність — [хмарн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. хмарність — -ності, ж. 1》 Скупчення хмар. || Ступінь покриття неба хмарами. 2》 перен. Властивість за знач. хмарний 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хмарність — Хма́рність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хмарність — ХМА́РНІСТЬ, ності, ж. 1. Скупчення хмар. Вивчення форми хмарності і її просторового розподілу дає змогу судити про вітер і тип повітряної маси (Рад. Укр., 27.VII 1967, 3); Простір вкрито купчастою хмарністю (Веч. Київ, 13.  Словник української мови в 11 томах