ходики

ХО́ДИКИ, ів, мн., розм. Настінний годинник простої конструкції з гирями.

На стіні висіли ходики (Ю. Янов., II, 1954, 40);

Одноманітно цокали блискучим маятником залізні ходики на стіні (Кучер, Трудна любов, 1960, 217);

Старенькі ходики з прив’язаною до ланцюжка підковою, замість гирі, показували чверть на одинадцяту (Коз., Блискавка, 1962, 233).

Значення в інших словниках

1. ходики — хо́дики множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. ходики — див. годинник  Словник синонімів Вусика
3. ходики — ХО́ДИКИ, ів, мн., розм. Настінний годинник простої конструкції з гирями. На стіні висіли ходики (Ю. Яновський); Одноманітно цокали блискучим маятником залізні ходики на стіні (В.  Словник української мови у 20 томах
4. ходики — -ів, мн., розм. Настінний годинник простої конструкції з гирями.  Великий тлумачний словник сучасної мови