ходня

ХОДНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ході́ння.

Біда вбогому чоловікові паруватись. За думками і ніч мала, а за ходнею — день (Барв., Опов.., 1902, 313);

Яким зараз пристав до Зосі, взявши на руки хлопчика, в котрого боліли од ходні ноженята (Н.-Лев., І, 1956, 199);

Ноги в неї тремтіли од трудної ходні, в голові бродили безладні думки й міркування (Коцюб., І, 1955, 362).

Значення в інших словниках

1. ходня — ходня́ іменник жіночого роду ходіння розм.  Орфографічний словник української мови
2. ходня — див. дорога  Словник синонімів Вусика
3. ходня — ХОДНЯ́, і́, ж., розм. Те саме, що ході́ння. І доки ще ця ходня буде? Спати пора (Сл. Б. Грінченка); Біда вбогому чоловікові паруватись.  Словник української мови у 20 томах
4. ходня — -і, ж., розм. Те саме, що ходіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ходня — Ходня, -ні ж. = хідня. І доки ще ця ходня буде? Спати пора. Харьк.  Словник української мови Грінченка