хореографічний
ХОРЕОГРАФІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до хореогра́фія.
Значне місце в культурі народів світу займає хореографічне мистецтво. Його виникнення відноситься до найдавніших часів (Нар. тв. та етн., 4, 1964, 37);
Якщо в хороводах зрозуміти зміст танцю допомагає пісня, то в сюжетних танцях зміст розкривається хореографічними засобами виразності і музикою (Укр. нар. танці, 1969, 25);
// Пов’язаний з навчанням танцювального мистецтва і з сценічними танцями.
Воля розтанула в хореографічному гуртку, що готувався до виступу на вечорі самодіяльності (Ю. Янов.,II,1954, 91).
Словник української мови (СУМ-11)