хореографія
ХОРЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Мистецтво створення танцю й танцювальних вистав.
В хореографії немає такого живого дійового виражального засобу, як слово. Зате в танці є своя сила: виразними рухами тіла, рук, ніг, голови можна теж сказати чимало (Мист., 5, 1961, 7);
Справжній розвиток національної класичної хореографії почався з 1925 року, коли були створені українські оперно-балетні театри (Вітч., 8, 1965, 175);
Оперному диригентові треба бути ще добре обізнаному з вокалом, хореографією, основами режисури (Мист., 2, 1966, 23).
Словник української мови (СУМ-11)