хорошень

ХОРОШЕ́НЬ, я, ч., діал. Красень.

Убери пень, буде хорошень (Номис, 1864, № 11171);

Перед нею ліс і море, І високі хвилі боре Злотокудрий хорошень (Мур., Лірика, 1954, 46).

Значення в інших словниках

1. хорошень — хо́рошень іменник чоловічого роду, істота вродливий хлопець, чоловік; красень діал.  Орфографічний словник української мови
2. хорошень — див. вродливий  Словник синонімів Вусика
3. хорошень — ХОРОШЕ́НЬ, я, ч., діал. Красень. Убери пень, буде хорошень (Номис); Перед нею ліс і море, І високі хвилі боре Злотокудрий хорошень (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
4. хорошень — -я, ч., діал. Красень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хорошень — КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину).  Словник синонімів української мови
6. хорошень — Хо́рошень, -шеня; -шені, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хорошень — Хорошень, -ня м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171.  Словник української мови Грінченка