Значення в інших словниках
-
хорошень —
хо́рошень іменник чоловічого роду, істота вродливий хлопець, чоловік; красень діал.
Орфографічний словник української мови
-
хорошень —
див. вродливий
Словник синонімів Вусика
-
хорошень —
ХОРОШЕ́НЬ, я, ч., діал. Красень. Убери пень, буде хорошень (Номис); Перед нею ліс і море, І високі хвилі боре Злотокудрий хорошень (І. Муратов).
Словник української мови у 20 томах
-
хорошень —
КРА́СЕНЬ (той, хто виділяється своєю красою; вродливий хлопець, чоловік), КРАСУ́НЬ, КРАСУ́Н діал., КРАСЮ́К діал.; ВРОДЛИ́ВЕЦЬ (УРОДЛИ́ВЕЦЬ рідше), ВРО́ДА розм., ХОРОШУ́Н розм., ХОРОШЕ́НЬ діал., ГАРНЮ́К діал., ПОДО́БЕ́НЬ діал. (тільки про людину).
Словник синонімів української мови
-
хорошень —
Хо́рошень, -шеня; -шені, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
хорошень —
ХОРОШЕ́НЬ, я, ч., діал. Красень. Убери пень, буде хорошень (Номис, 1864, № 11171); Перед нею ліс і море, І високі хвилі боре Злотокудрий хорошень (Мур., Лірика, 1954, 46).
Словник української мови в 11 томах
-
хорошень —
Хорошень, -ня м. Красавецъ. Убери пень, буде хорошень. Ном. № 11171.
Словник української мови Грінченка