хотя

ХОТЯ́, част., заст. Завгодно (у 2 знач.).

— Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати (Вовчок, І, 1955, 206).

♦ Де хотя́ — те саме, що Де завго́дно ( див. завго́дно).

Всі троє коней ходять де хотя (Сл. Гр.);

Скі́льки хотя́ — те саме, що Скі́льки завго́дно ( див. завго́дно); Як хотя́ — те саме, що Як завго́дно ( див. завго́дно).

— Ну, дармо,— каже запорожець.— Нехай воно буде собі як хотя (П. Куліш, Вибр., 1969, 189).

Значення в інших словниках

1. хотя — хотя́ частка незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. хотя — моск. хоч  Словник чужослів Павло Штепа
3. хотя — ХОТЯ́, част., заст. Завгодно (у 2 знач.). – Я – мати, вільно мені її за кого хотя віддати (Марко Вовчок); Не так, як хотя, – так, як мога (Номис). ○ (1) Скі́льки хотя́ – те саме, що Скі́льки завго́дно (див.  Словник української мови у 20 томах
4. хотя — хотя хоча (ст): Хотя й він український січовий стрілець, але це по його роботі не пізнати. Приходив неточно, відходив, коли йому припало до вподоби (Боберський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. хотя — Хоча  Словник застарілих та маловживаних слів
6. хотя — част., заст. Завгодно (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. хотя — Хотя нар. 1) Угодно. Не так, як хотя, — так, як мога. Ном. № 4535. Нехай воно буде собі як хотя. К. ЧР. 400. Я — мати, вільно мені її за кого хотя віддати. МВ. ІІ. 118. Всі троє коней ходять де хотя. О. 1861. VI. 166.  Словник української мови Грінченка