хотя
ХОТЯ́, част., заст.
Завгодно (у 2 знач.).
– Я – мати, вільно мені її за кого хотя віддати (Марко Вовчок);
Не так, як хотя, – так, як мога (Номис).
○ (1) Скі́льки хотя́ – те саме, що Скі́льки завго́дно (див. завго́дно);
(2) Як хотя́ – те саме, що Як завго́дно (див. завго́дно).
– Ну, дармо, – каже запорожець. – Нехай воно буде собі як хотя (П. Куліш).
◇ (3) Де хотя́ – те саме, що Де завго́дно (див. завго́дно).
Всі троє коней ходять де хотя (Сл. Б. Грінченка);
(4) Хотя́ не хотя́ (д) див. хоті́ти.
Словник української мови (СУМ-20)