хтітися

ХТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., розм. Те саме, що хоті́тися.

Місто було повите спекою й духотою, і дивно було, що вулиці метушилися людьми. Хтілося холодочку, зимового подиху (Досв., Вибр., 1959, 15);

Дездемона дуже гарно виспівала пісню про вербу і «Ave Maria», так що аж мені плакати хтілося (Л. Укр., V, 1956, 48);

Се тільки пуп’янок… Троянда не розквітне: її спалило сонце непривітне… За що ж?.. За що?.. За що?.. їй хтілося так жити… (Чумак, Черв. заспів, 1956, 116);

— Що з тобою, Антоне? — Антін, очевидно, вагався. Йому не хотілось сказати і разом боляче хтілось, щоб жінка питала, щоб вирвала з нього признання, яке прохалось на волю із переповнених грудей (Коцюб., II, 1955, 287).

Значення в інших словниках

1. хтітися — хті́тися дієслово недоконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. хтітися — див. хотітися  Словник синонімів Вусика
3. хтітися — ХТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., розм. Те саме, що хоті́тися. Місто було повите спекою й духотою, і дивно було, що вулиці метушилися людьми.  Словник української мови у 20 томах
4. хтітися — хочеться, недок., безос., розм. Те саме, що хотітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хтітися — ХОТІ́ТИСЯ безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб (про наявність бажання, охоти до чогось, потреби в чомусь), БАЖА́ТИСЯ, ЖАДА́ТИСЯ підсил., ЖДА́ТИСЯ підсил., ХТІ́ТИСЯ розм., КОРТІ́ТИ розм., БА́ГНУТИСЯ діал., МАНИ́ТИСЯ діал.; ПІДМИВА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови