хтітися

ХТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., розм.

Те саме, що хоті́тися.

Місто було повите спекою й духотою, і дивно було, що вулиці метушилися людьми. Хтілося холодочку, зимового подиху (Олесь Досвітній);

Дездемона дуже гарно виспівала пісню про вербу і “Ave Maria”, так що аж мені плакати хтілося (Леся Українка);

Се тільки пуп'янок... Троянда не розквітне: її спалило сонце непривітне... За що ж?.. За що?.. За що?.. їй хтілося так жити... (В. Чумак);

– Що з тобою, Антоне? – Антін, очевидно, вагався. Йому не хотілось сказати і разом боляче хтілось, щоб жінка питала, щоб вирвала з нього признання, яке прохалось на волю із переповнених грудей (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. хтітися — хті́тися дієслово недоконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. хтітися — див. хотітися  Словник синонімів Вусика
3. хтітися — хочеться, недок., безос., розм. Те саме, що хотітися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хтітися — ХОТІ́ТИСЯ безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб (про наявність бажання, охоти до чогось, потреби в чомусь), БАЖА́ТИСЯ, ЖАДА́ТИСЯ підсил., ЖДА́ТИСЯ підсил., ХТІ́ТИСЯ розм., КОРТІ́ТИ розм., БА́ГНУТИСЯ діал., МАНИ́ТИСЯ діал.; ПІДМИВА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. хтітися — ХТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., розм. Те саме, що хоті́тися. Місто було повите спекою й духотою, і дивно було, що вулиці метушилися людьми. Хтілося холодочку, зимового подиху (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах