художньо

ХУДО́ЖНЬО. Присл. до худо́жній 1-5.

Приїздив Шаляпін.. Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою (Коцюб., III, 1956, 425);

Найкращі майстри не тільки художньо виконували відомі думи та пісні, але й самі складали їх про різні події (Тулуб, Людолови, І, 1957, 343);

А знайде письменник «готовий» образ — будь ласка, змальовуйте, художньо перетворюйте його на тип (Донч., VI, 1957, 603);

З гордістю бачиш, якою повнокровною, багатою тематично і художньо є наша поезія (Мал., Думки.., 1959, 40);

У моїй багатолітній мистецькій роботі я ніколи не зустрічав більш вдячного матеріалу для творчості, ніж багатогранна і художньо досконала драматургія Горького (З глибин душі, 1959, 63).

Значення в інших словниках

1. художньо — худо́жньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. художньо — ХУДО́ЖНЬО. Присл. до худо́жній 1–5. Приїздив Шаляпін .. Весь час він то розказував (дуже гарно, художньо говорить), то знайомив нас з новою оперою (М.  Словник української мови у 20 томах
3. художньо — Присл. до художній 1-5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. художньо — Худо́жньо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)