худорлявість
ХУДОРЛЯ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. худорля́вий.
Він давно хворіє на якусь хронічну шлункову хворобу і звідси його худорлявість (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 104);
Він сильно витягнувся, позначався худорлявістю (Трубл., III, 1956, 268).
Словник української мови (СУМ-11)