худорідний

ХУДОРІ́ДНИЙ, а, е, заст. Незнатного походження, не родовитий.

Он скільки списав паперу. Недобре покосився боярин оком на стіл, завалений сувоями пергаментних списків, на книжки на полицях між вікнами. Не боярське це діло. Що й казать, худорідний! (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 261).

Значення в інших словниках

1. худорідний — худорі́дний прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
2. худорідний — див. худий  Словник синонімів Вусика
3. худорідний — ХУДОРІ́ДНИЙ, а, е, заст. Незнатного походження, не родовитий. Он скільки списав паперу. Недобре покосився боярин оком на стіл, завалений сувоями пергаментних списків, на книжки на полицях між вікнами. Не боярське це діло. Що й казать, худорідний! (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
4. худорідний — -а, -е, заст. Незнатного походження, не родовитий.  Великий тлумачний словник сучасної мови