худібонька
ХУДІ́БОНЬКА, и, ж.
1. Пестл. до худі́бка¹.
Наїхали пани Та ще й орандарі Воли й вози забирать… Гей, беріть же ви Усю худібоньку: Не маю вам що казать! (Укр.. лір. пісні, 1958, 524).
2. діал. Пестл. до худі́бка 2.
— Бог покарав мене: я погорів; Уся худібонька пропала, Неначе язиком корова ізлизала… (Гл., Вибр., 1951, 33).
Словник української мови (СУМ-11)